Будь ласка, прочитайте іранську казку «Дурники» у моєму поетичному переказі. Іран — дивовижна країна, а для мене — особлива. Там минула значна частина мого дитинства, оскільки мій тато працював у Ірані, і наша сім’я майже десять років мешкала у цій чарівній країні. Мені дуже сподобалася казка «Дурники», бо в ній багато розмов про людей, їхні звичаї та саме Іран. А оскільки дитячі спогади з часом у багатьох стають майже казковими, читаючи іранські казки, я ніби повертаюся до свого дитинства. Ще хочу сказати: давайте не будемо з високої позиції нашої сучасної моралі судити вчинки героїв казки «Дурники» й говорити: «Ось це добре, а ось це погано!» Це — звичаї того часу і місця. Чи щось я змінила або додала до казки? Так, трохи. Щоб зробити її ще яскравішою і життєрадіснішою. Але суть, настрій і всі деталі залишила такими, як у оригіналі. Прочитайте! А ще можна послухати на ютюб-каналі «Юлія Хансен: казки на всі випадки життя». Дякую! Ваша ЮХ.