«„Телеграма з Москви“ — сатирична повість, написана за радянською реальністю. Умовний район Орешниковський, у якому відбувається дія повісті, є типовим для будь-якого місця Радянського Союзу. Автор добре знає всі сторони радянського побуту, життя загалом, включно з методами партійної роботи й пропаганди, а також настрої населення. Йому вдалося зліпити свої різноманітні та розкидані по всьому Союзу спостереження й враження у майже конкретно відчутний «визначений» район і райком… Гіперболізація й гротеск, свідомо «культивовані» автором, зближують його з відомими Ільфом і Петровим, надаючи сатирі переконливості. І це не парадокс: навіть після «історичного XX з’їзду КПРС» багато в СРСР, «завдяки мудрому керівництву партії й уряду», має гротескний характер — характер не нормального людського життя, а життєвої трагедії. Ця трагедія проявляється і через сатиру автора. У цьому сенсі у царстві комуністичної диктатури нічого не змінюється й змінитися не може. Хай змінюються окремі аспекти побуту, але сутність залишається незмінною. Картина, намальована автором до сорокової річниці встановлення радянської влади в нашій країні, — смертельний вирок системі».