Номінант на Букерівську премію 1989 року. «Улики» — роман одного з яскравих представників сучасної ірландської літератури Джона Бенвілла, створений у результаті глибокого осмислення та розвитку кращих традицій європейської прозової традиції, що зізнається й філософської. Вчинок головного героя автор розглядає як глухий кут у розвитку егоцентричного свідомості особистості, а покарання вбивці полягає у трагічній переоцінці власного духовного досвіду. Цю книгу можна сприймати як зізнання неспокійного розуму, а також вона підсумовує його пошуки ідентичності наприкінці XX століття. Для всіх, хто цікавиться сучасною зарубіжною прозою. «…У „Уликах“ є вбивство і викрадення картини; але не радьтеся купувати цей роман як вечірній детектив або літакову розвагу. Ви будете страшенно розчаровані. „Улики“ — антикваріат, цінність, раритет, експонат кунсткамери, роман тонкий, як папір для папірос. Гра полягає не у сюжеті й навіть не у стилістиці, а у перетворенні паперу на полотно, а роману — у картину. Він написаний від імені вбивці, який посеред білого дня викрав із приватної галереї „Портрет дами з перчатками“ (XVII століття, Рембрандт, Вермеєр чи Хальс), узяв першу-ліпшу жінку в заручниці, а потім убив її і викинув картину. Зовсім скоро його арештовують; у в'язниці він починає писати щось на кшталт зізнання. Його манера описувати події і є головною подією роману, а детектив — фальшивий; справа не в убивстві…»