Новели Стефана Цвейга — це яскрава класика європейського психологічного реалізму початку XX століття. Їх екранізували генії європейського та американського кіно «золотого віку»: Роберт Ланд, Макс Офюльс, Етьєн Періє та Роберт Сьодмак. Саме ці стрічки виховали не одне покоління європейських та російських читачів. Кожна з цих новел і досі захоплює, вражає, викликає гнів, спонукає сперечатися з автором і його героями, любити їх і ненавидіти, засуджувати і прощати. Таємниця такої «вічної молодості» новел Цвейга проста — автор завжди писав про пристрасті. Про неконтрольовану, бурхливу, болісну любов, неважливо, до чоловіка чи до жінки, до батьків або книг, до грошей чи азартних ігор, до пригод або до влади над іншими. Є почуття та бажання, які не змінюються ніколи. І Цвейг, як ніхто інший, умів описати їх…