У книзі розглядаються питання взаємовідносин мови, знання і суспільства в рамках епістемології, філософії науки, філософії свідомості, філософії мови, соціології, логіки та соціальної антропології. Автори, критично аналізуючи низку сучасних концепцій у філософії й гуманітарних науках (зокрема роботи С. Крипке, Х. Патнема, І. Пригожина, Н. Лумана, Д. Чалмерса, Д. Блура, К. Гірца, Д. Льюїса, Дж. Кіма, К. МакГінна, Т. Берджа, К. Брауна та інших), доводять, що лінгвістичний і когнітивний повороти ще далеко не завершилися. Навпаки, вони продовжують глибоко впливати на наше розуміння комунікації, свідомості, мислення й людської діяльності. Наскільки мова визначає й наповнює змістом соціальні стосунки між людьми? Які межі автономії мовної діяльності? Чи існує свідомість поза межами мови? Якими методами й у яких поняттях осягається людська суб’єктивність? Як співвідносяться між собою соціальні норми, комунікація, культурний контекст — з одного боку, і сенс, інтенціональність, ментальність, яківа — з іншого? Ці та інші питання обговорюють автори книги, серед яких як відомі російські філософи, так і молоді, але вже перспективні дослідники.