У спокійній канцелярії бездіяльно тиняються працьовиті архітектори, мріючи про яскраву подію. І ця подія не забарилася — у залі для зборів знайдено труп. Жертву задушили поясом від звичайного офісного халата. Підозра одразу падає на всіх — адже саме в таких халатах ходять співробітники бюро. Пані Іоанна вирішує, що від поліції мало толку, і сама береться за розслідування. Але її колеги — рідкі бестолкові, жоден із них не може чітко відповісти на запитання, вони запекло підозрюють один одного і цинічно брешуть. А ще безперестанку їдять і п’ють, розбираються з коханками й коханцями, малюють абстрактні полотна, підслуховують і підглядають — і в цій хаосі Іоанна намагається знайти вбивцю. Водночас вона прагне зрозуміти власні почуття і з’ясувати, що саме вона відчуває до слідчого, якого вже встигла прозвати Дияволом.