Ви кажете «турботи», «несподіванки»? Усе у вас називається «турботою»! Мені здається, відтоді, як Бог створив світ, і відтоді, як з’явився єврейський народ, таких клопотів і неприємностей ніхто й уві сні не бачив! Якщо у вас є час, будь ласка, підсядьте ближче і слухайте уважно — я розповім вам від початку до кінця, із усіма дрібницями й деталями, історію про сімдесят п’ять тисяч. Мені, здається, мені тут тісно, це мене тисне, пекучим вогнем жжене, я мусю звільнитися!.. Розумієте чи ні? Прошу лише одне: якщо я зупинюся або залізу кудись не зрозуміло куди, нагадуйте мені, на чому я зупинився, бо з тих самих пір, після історії з цими сімдесят п’ять тисячами, у мене, не про вас мовлю, починає шуміти в голові, і тепер часто трапляється, що я забуваю, на чому зупинився… Розумієте чи ні?… Скажіть, у вас не знайдеться сімдесят п’ять тисяч?.. Тьфу! Хотів сказати: у вас не знайдеться папіроски?..» Рповість «Сімдесят п’ять тисяч» вперше була надрукована у єврейському тижневику «Юдіше фолкс-цайтунг» («Єврейська народна газета»), Варшава, 1902 рік.