Зигфрід — третя опера Ріхарда Вагнера з тетралогії «Кільце Нібелунга» (до неї входять «Золото Рейну», «Валькірія», «Зигфрід» і «Гибель богів»). Цикл опер зазвичай виконується на фестивалі протягом трьох днів і одного вечора. Опера «Зигфрід» триває близько чотирьох годин і виконується другого дня фестивалю. Між подіями, про які розповідається у циклі «Кільце Нібелунга», минуло чимало часу, хоча цього разу легше визначити, скільки років минуло з моменту, коли заснула Брунгільда (саме цим завершилася «Валькірія»). У фіналі «Валькірії» ми попрощалися з Зіґліндою, яка вирушила до дому нібелунгів. Там її знайшов Міме, коваль, брат Альбериха. Там вона померла, народивши сина, якого назвала Зіґфридом; Міме став його прийомним батьком і виховував його. Зіґфрід виріс сильним, гордим і різким юнаком. Він — дитя лісу, радіє спілкуванню з його мешканцями і зневажає карлика, який його виростив.