Альгарвейські орди темним потоком котяться по стародавнім рівнинам Ункерланта, наближаючись до околиць древньої столиці. Там, де безсилі зброя і вогонь драконів, де нестримна хода броньованих чудовиськ не може подолати відчайдушний і безнадійний опір, — на допомогу приходять чаклунські закляття. Земля тріщить і рветься, мов полотно. Кров тисяч невинних жертв живить смертельні закляття, а чаклуни по всьому Дерлаваю й за його межами корчаться у муках, переживаючи страждання безвинних. Ворожі війська, що підкорили майже весь континент, наполягають, ніби кауніанів — ненависних і презирливих — до лінії фронту вивозять лише як допоміжних робітників. Щоб протистояти ворогові, Ункерланду залишається лише один шлях — знайти такий самий безмежний джерело жертв… Злочин породжує новий злочин. Солдати й партизани, завойовники й підкорені — усі з жахом спостерігають, як над розореною землею нависає темрява.