Ця книга є дослідженням деяких філософських та епістемологічних проблем космології. У ній проаналізовано погляди класиків космології XX століття, зокрема А.А. Фрідмана та інших, а також думки сучасних видатних космологів. Космологія зовсім не є «іронічною наукою», як її іноді малюють. Фізична реальність у космології проявляється як зафіксовані мовою науки результати взаємодії спостерігача з досліджуваним об’єктом, здійснювані через засоби й умови пізнання. Суть цього поняття у контексті сучасної наукової раціональності розкривається через справжню теорію. Показано, що космологія фактично переходить від традиційних методів дослідження до нетрадиційних, тобто відбуваються зміни у її основах, нав’язані новими типами досліджуваних об’єктів. Відзначається необхідність корінної зміни сенсів традиційних понять у космології, таких як простір, час, безмежність. Проаналізовано умови й межі їх застосовності в рамках нових космологічних теорій. Особливу увагу приділено новим фундаментальним поняттям, що з’явилися в космології за останні роки: мультивсесвіт (метавсесвіт), космологічний вакуум, темна матерія, темна енергія, прискорене розширення Всесвіту тощо. За деякими актуальними питаннями сучасної космології ведуться дискусії між авторами цієї книги. Зроблена спроба показати евристичну роль філософії у осмисленні цих проблем. Книга розрахована на філософів, космологів і всіх, хто цікавиться філософськими аспектами сучасної науки.