На мить з’являлися окремі деревця — димлячі сосни, і одразу ж зникали з поля зору. Іноді з’являлися острівці зелені, по краях яких мерехтіло вогнище, пробиваючись крізь дим. То була якась вигнута стрічка, трохи світліша за коліром, що тяглася крізь темну землю, роблячи плавні повороти то в один, то в інший бік. Спершу я не зрозуміла, що це — лісова річка. Уздовж берегів — згорілі лише верхівки дерев, а нижня частина крони, що була близько до води, залишилася зеленою, але сильно підсохлою, наче пізньої осені. На березі цієї спаленого лісу, розкидані хаотично, були кілька чорних прямокутників — це не могло бути нічим іншим, як маленькою деревнею, що згоріла дотла. Крізь дим просвічував мерехтливий вогонь на догораючих колодах. Під нами лежав мертвий ліс…