1968 рік ознаменувався масштабними протестами по всьому західному світу. За охопленням, напруженістю та наслідками ці події можна порівняти з світовою революцією. Мільйонні страйки французьких робітників, радикалізація студентської молоді, протести проти війни у В'єтнамі, боротьба за права меншин і соціальну справедливість — відлуння «довгого 68-го» досі резонує з сучасністю навіть п’ятдесят років потому. Річард Вайнен, історик і професор Лондонського королівського коледжу, бачить у цих подіях не окрему віху, а цілісторичний період, що тривав із середини 1960-х до кінця 1970-х років. Це — перша спроба розглянути у транснаціональній перспективі всю сукупність протестних рухів і повстань, що розгорталися у заможних індустріальних країнах — США, Франції, Великій Британії та Західній Німеччині. Автор прагне з’ясувати, чому розвинуті демократії Заходу раптом опинилися на межі нервового зриву і як протести вплинули на різні соціальні групи — молодь, жінок, робітників, сексуальні меншини. Особливу увагу приділено тому поєднанню революційної насильства й політичного компромісу, яке продемонстрував 1968-й — час радикальних вимог і нездійснених надій.