Наступного дня ситуація не покращилася. Ливень лив із холодним напором, бліде сонце не могло пробитися крізь низькі сірі хмари, і вони заблукали. Та те мертве створіння, яке вони знайшли, висіло на дереві, кардинально змінило їхню подорож… Коли четверо студентів вирушають у скандинавські глухомані біля Полярного кола, вони прагнуть відійти від щоденних турбот і знову зійтися разом. Але коли Люк, єдиний із них, хто живе самотнім і бідним життям, усвідомлює, що з його друзями-заможними залишається все менше спільного, напруга між ними зростає. Через недосвідченість і необережність їхній задум скоротити шлях перетворює їхній похід на кошмар і може коштувати їм життя. Заблукалі, голодні й оточені лісом, у якому людська нога не ступала вже тисячі років, вони не здогадуються, що ще гірше попереду. Та раптом натрапляють на старий хлів із стінами, прикрашеними древніми артефактами, і підлого, всипаного кістками. Тут видно сліди стародавніх обрядів і язичницьких жертвоприношень — все задля того, щоб щось, що досі живе в лісі, залишалося тут. За ними хтось іде по п’ятах. І це не людина. З останніми силами намагаючись знайти вихід із глухого лісу, вони розуміють: навіть смерть у цих древніх деревах приходить нелегко…