Вона ловила кожен його погляд, затамовувала подих від щастя, коли він просто говорив із нею. Крісті було шістнадцять років, і її дорослий сусід Домінік здався їй майже богом. Одного разу вона зізналася йому в любові, але замість обіймів і поцілунків отримала досить сувору відмову, яка безжально зруйнувала перше почуття дівчинки-підлітка. Крісті не забула болю й сорому, що відчувала тоді, і твердо вирішила, що буде ненавидіти Домініка до кінця своїх днів. Минуло вісім років. Крісті стала красивою, незалежною і самотньою — вона сама творить своє життя. Вона давно вже мала б забути про Домініка Севіджа, але минуле не бажає її відпускати...