Одри Ніфенеггер дебютувала романом «Жінка мандрівника у часі», і ця книга буквально підкорила світ: переклади на всі мови, мільйонні тиражі, купівля кіноп rights Брэдом Піттом і довгоочікувана екранізація у 2009 році. Саме у тому ж 2009-му Ніфенеггер випустила не менш очікуваний другий роман — історію про привидів і сімейні таємниці, про мегаполіс, що кишить тінями минулого, про любов, якій навіть смерть не може зашкодити (у найпрямішому сенсі). Умираюча Елспет Ноблін залишає у спадок лондонську квартиру своїм племінницям — дочкам сестри-близнючки Едвіни, яка скандалом виїхала до США двадцять років тому, і з тих пір сестри не спілкувалися. І ось Джулія та Валентина, теж близнючки, переїжджають із Мічигану до Лондона, у новий дім, що стоїть біля легендарного Хайгейтського цвинтаря. Хто залишає їм послання на пиловій кришці фортепіано? Чий холодний подих відчувається у порожній квартирі? Хто заманив у дім Котика Смерті?..