У листопаді 1913 року світ побачив перший том роману Марселя Пруста «У сторону Свана». Публікація стала можливою завдяки зусиллям друзів невідомого письменника, оскільки складне, автобіографічне творіння спочатку не викликало ентузіазму у видавців, а згодом — у критиків і читачів. На той час навряд чи хтось міг передбачити, що цей цикл «У пошуках втраченого часу», перша книга якого — «У сторону Свана», з часом стане одним із найвизначніших творів світової літератури XX століття. Кожен роман циклу присвячений певному етапу життя головного героя: «У сторону Свана» розповідає про дитинство та події, що передували його народженню; «Під тінню дів, увінчаних квітами» — про його підлітковий вік, крах першої любові та появу нової; «Сторона Германтів» — про його юність. «Содом і Гоморра» (останній із романів циклу, опублікований за життя автора) продовжує теми та сюжет «Сторони Германтів»: це продовження розповіді про світські успіхи молодого героя. Тут також присутня тема кохання та взаємин героя з Альбертіной, що відсилає до книги «Під тінню дів, увінчаних квітами». Четвертий роман циклу «У пошуках втраченого часу», разом із трьома попередніми, пропонується читачам у перекладі Єлени Баєвської, що спростовує поширену думку про те, що Пруст — поважний, інтелектуальний, але нудний автор.