У всесвіті Владислава Крапивіна, де живуть, працюють і борються, люблять і ненавидять, гинуть і здійснюють героїчні вчинки його персонажі, чудо і фантастика існують поруч і рівноправно. Космічні суперкрейсери далекої розвідки сусідять тут із хлопчиками, що літають над світом, мов вітерець, відьми мирно уживаються з роботами, а школярі обирають собі в друзів дуже розумного роботизованого хлопчика. Саму всесвіт у Крапивіна — це не просто безмежний простір із зоряними галактиками та планетами-островами, а величезний кристал, кількість граней якого безмежна. На кожній грані — свій світ, схожий на сусідній, але водночас унікальний. На одній — Земля, така сама, як і наша. На сусідній — планета, майже ідентична нашій, але вся перевернута навиворіт. Адже ті, хто керують цим світом, — істоти незрозумілої природи, що не мають власної оболонки і вселяються в манекени та статуї, — підкорили її собі заради якоїсь безглуздої мети.