Одного ранку, коли спалахнув великий пожежа, ніхто з домашніх не зміг його загасити. Вогонь охопив всю Марианну — мамину племінницю, яку тимчасово залишили жити у нас, поки її батьки були в Європі. Тому нікому не вдалося розбити маленьке віконце у червоному ящику в кутку, повернути задвижку, щоб витягти шланг і викликати пожежних у касках. Палаючи яскравим полум’ям, наче запалений целофан, Марианна спустилася до сніданку, з гучним риданням або зітханням плюхнулася за стіл і ледве-ледве проковтнула хоч крихту. В кімнаті стало надто жарко, і батько з матір’ю вийшли з-за столу…» Ця книга також виходила під назвою «Пожежа».