У сірій імлі світанку пророк піднявся на стіну Сардополіса. Перед ним розстилалася рівнина, усіяна наметами облоги війська, прикрашеними символом крилатого двоногого дракона — гербом воїнственного короля Ціаксареса з Півночі. Тонким, пронизливим голосом пророк промовив: — Беда, біда Сардополісу! Перлина Гоби впаде, і зникне назавжди її слава! Обікрадені будуть святині, а вулиці заллє кров. Я бачу смерть короля, бачу ганьбу його підданих… Потім пророк зробив два кроки вперед і стрибнув. Він упав на підняті списами, і його життя обірвалося. У той день ворота Сардополіса були зруйновані ударами великих бойових таранів, і люди Ціаксареса увірвалися до міста, мов хвиля припливу, мов вовки… Було й інше горе, але було й покарання.