Відомо, що чаклуни полюбляють закликати духів і перекладати на них усіляку чорну роботу: будувати палаци, боротися з ворогами, шукати скарби та інше. Наприклад, цар Соломон міг за допомогою простенького кільця легко викликати безліч працьовитих істот. Не дивно, що його царство процвітало. До речі, пам’ятаєте Бартімеуса? Того джинна з безкостяним язиком. Він був причетний до історій із Самарканським амулетом і Глазом Голема, а також мав безпосередній стосунок до відкриття Врат Птолемея. І ось, Бартімеус не даремно хвалився, що спілкувався з царем Соломоном. Він лише мовчав про те, за яких обставин відбувалася ця розмова і про свою роль у подіях, що майже закінчилися дуже погано для всього Давнього світу. Це — не продовження знаменитої «Трилогії Бартімеуса», а її початок, передісторія. І, треба сказати, не менш захоплююча.