Туман опустився на маленьке провінційне містечко — ніби з нігде. Він густо застилає вузенькі вулички, просочується у вікна будинків. І з цього туману з’явилася — смерть. Многолика, вічно голодна і прагне людської крові! Це — смерть, уособлена полчищами монстрів, надто страшних навіть для реального життя — для кошмарного сну. Смерть, що забирає все нові й нові життя… І тепер кілька пощасливих залишків людства сховалися, наче у облозі, за ще — ще! — безпечними стінами супермаркету. Але з цього маленького форпосту людяності рано чи пізно доведеться вийти — у смертельну битву з кошмаром…