Редактор Женя пише статті для газети — порожні, але дуже майстерні. До того дня він ніби й не задумувався, що щось тут не так. Він жив і не помічав, що чогось бракує. Чогось важливого. Більша частина його життя залишалася незвіданою. Він не думав про це до того моменту, коли над ним зібралися хмари і почувся грім, а під ногами опинився картонний маленький компас — іграшка, схожа на дитячу. Цей компас вказує туди, куди йому належить іти. Це не лише невеликий, казковий світ одного маленького будинку у гущавині лісу, де живе молода дівчина, що дружить із білками та голубами, і де, здається, вміщується цілий світ. Це і великий світ, який сам Женя втратив і залишився десь далеко… Далеко — на самому краю його свідомості. Жені доведеться розібратися у собі, поки він гостює у цьому чудовому домі. Можливо, йому судилося знайти шлях до нового життя — майбутнього, коли він нарешті дійде до свого минулого.