Весь світ, вірніше світи доступні нашому сприйняттю, складається з верств. У кожному прошарку живуть свої хлопці. У принципі якщо брати фізику, хімію і біологію вони практично схожі один з одним, але відмінності все ж таки є. Ці шари, як у пирозі, подекуди злипаються, продавивши прокладений між ними крем. І в цих місцях знаходяться переходи з одного шару до іншого. У шарі дуба, як, втім, і у всіх інших нам відомих, люди, і не тільки люди, прагнуть пояснити все з погляду їхньої логіки. Усі готові створити систему координат, яка б пояснювала нашу безпорадність перед закономірностями, обчисленими нами, і доводять наше безсилля перед неорганічною природою. Ми самі себе заганяємо в полон стереотипів панування кристалічних ґрат, побачивши її через уявні прилади, що збільшують, як нам здається, істину в мільйони разів. Ми готові визнати свою всемогутність, тільки-но могли б. Що?