Мері була щасливою дитиною. Її батьки дуже її любили, і вона відповідала їм взаємністю. Особливо дівчинка прихильно ставилася до батька. У їхньому домі висів срібний дзвіночок. Щовечора, повертаючись з роботи, батько дзвонив у нього, і Мері з усіх сил бігла йому назустріч. Так було щодня. Та одного разу дзвіночок не прозвучав. В той день батько залишив сім’ю. Після розлучення батьків Мері втратила віру в сімейні цінності. Вона вірила лише у свободу — свободу дій, свободу від душевного болю, свободу від прив’язаностей. Але одного разу, у світле свято Різдва, Мері знову почула чарівний дзвін срібного дзвіночка…