Фаїна у нас не красуня, та ще й заикається. Бідна дівчинка, — так у дитинстві говорив про неї батько. Актрису, яку англійська енциклопедія включить до десятки найвидатніших служительок Мельпомени XX століття. Але це станеться пізніше — так само, як з’явиться всесоюзна слава, любов мільйонів і фрази, які досі цитують. І разом із тим — неймовірне самотність. «Самотність — це коли в домі є телефон, а дзвонить будильник». У неї з’являються знайомі молоді люди, але Фаїна до них байдужа. Її справжнім другом стає актриса Павла Вульф. «Лесбіянство, гомосексуалізм, мазохізм, садизм — це не зловживання, насправді їх лише два: хокей на траві і балет на льоду». Слава зростає, а щастя у житті так і не приходить. Багатьох відштовхує її примхливість і насмішкуватість. Окружаючі вважають її сварливою, іноді навіть примхливою, але ніхто не може зрозуміти, що за «колючками» прихована чиста, ранима і жадібна до любові душа. «Коли я помру, поховайте мене, і на пам’ятнику напишіть: “Загинула від відрази”». Про Фаїну Раневську можна читати без кінця — то вам стане дуже сумно, то неймовірно смішно, але ніколи не буде нудно. Адже «старіти — нудно, але це єдиний спосіб довго жити».