«Енергетика кризи» — збірка, присвячена Ігорю Павловичу Смірнову. Вона ставить питання про злам традицій, розриви у спадкоємності, зміщення культурних парадигм, відмову від звичних літературних репутацій, переписування висловленого й переосмислення відомого як одночасно болючі й продуктивні чинники історичного руху. Об’єктом цієї рефлексії стали різні епохи — від романтизму до постконцептуалізму — і дисциплінарні парадигми: економіка й соціологія, теорія мови й кінознавство, поетика й історія літератури. Її тематичне різноманіття поступається лише широті інтересів головного героя цієї збірки, який перетворив кризу (перехідний стан) на джерело енергії.