Романтичний образ Венеції, міста снів, мрій і спогадів — один із ключових у російській та світовій культурі. Він складався з живописних, музичних і поетичних відображень. Для російської поезії це ще й південний «двійник» Санкт-Петербурга. Книга «Венеція в російській поезії. 1888–1972» — перший досвід зведеної антології російських віршів, присвячених цьому місту. Тут поєднані класичні тексти А. Ахматової, А. Блока, Н. Гумільова, Н. Заболоцького, М. Кузміна, О. Мандельштама, Б. Пастернака, В. Ходасевича та багатьох інших із менш відомими, а іноді й зовсім непроявленими поетами. Їхні римовані враження від Венеції залишалися до сьогодні поза увагою бібліографії та історії літератури. Вірші супроводжуються детальними коментарями та ґрунтовними біографічними довідками про авторів. Передмова до книги містить огляд поетичного освоєння Венеції та поетапний опис практичних аспектів італійських подорожей ХХ століття.