К. Е. Ціолковський любив і вмів мріяти. Свій погляд на підкорення Всесвіту та міжпланетні подорожі він часто оформлював у вигляді науково-фантастичних оповідей, розповідей і статей. Зазвичай, розпочинаючи писати фантастичні твори, Ціолковський одразу переходив до розробки складних наукових проблем. Константину Едуардовичу належать слова: «Спершу йде неминуче думка, фантазія, казка. За ними слідує науковий розрахунок. А в кінці — здійснення, що увінчує думку». Вченого глибоко цікавили питання біології майбутнього — тієї біології, яка настане тоді, коли людство практично почне завоювання навколосонячних і міжзоряних просторів. Цю тему Ціолковський розглянув у кількох роботах. Одна з них — «Живі істоти у космосі» — публікується нижче з деякими скороченнями. Ця маловідома читачам стаття та низка інших не менш цікавих матеріалів незабаром вийдуть окремою книгою у видавництві Академії наук СРСР. Звісно, час і швидкий розвиток науки внесли свої корективи у роботу, написану понад тридцять років тому. Інакше пояснюють дослідники причини виникнення та шляхи поширення життя у космосі; більш визначеними стали погляди на питання: чи охолоне Сонце, чи всі речовини придатні для створення живих організмів. Спірним залишається й твердження Ціолковського про те, що для існування органічного життя зовсім не обов’язкова атмосфера. Однак усе це у жодному разі не зменшує великого значення ідей Константина Едуардовича Ціолковського, що розвиваються в цій статті. Чи можуть на інших планетах нашої і інших сонячних систем мешкати живі організми? Які вони? Чи мають вони відрізнятися від людини та тварин нашої планети через інші фізичні умови? Як буде проходити еволюція людини, яка вирушила у космос і пристосовується до нових фізичних умов? Ціолковський дає відповіді на ці надзвичайно цікаві й актуальні сьогодні питання.