Що ми знаємо про цю книгу? Що коли здавалося, що писати книги стало безглуздо, бо в людських справах вже майже нема сенсу, мені захотілося створити ідеальний (з мого погляду) роман. І цей роман стане першим у циклі книг, які я написала просто так, у подарунок собі. Про те, що мені цікаво й подобається. Наприклад, про Вільнюс і Лейну, про Грае-Кане та безкраї степи Улім-Хайя, про Тёнсі, зрештою. Про себе і своїх друзів, як ми чудово проводимо час, коли зустрічаємося або разом живемо, або знову вигадуємо один одного, бо забули, але не можемо припинити згадувати. Про те, наскільки ми залишаємося разом навіть у розлуці, коли між нами не просто тисячі кілометрів, а ріки, що тікають у різні часи, про нездійснені мрії та недосяжні світи. І про те, які ми вийшли у нашого незбагненного Автора. Як круто бути такими незалежно від обставин.