Туман над Сан-Франциско і похмуре небо у зловісних спалахах електричних вогнів. Здається, ніби ти поза часом; відчуття безнадії, змішане з зневагою; мостові, залиті водою, простий люд на прогулянці. У таку пору кипить нічний бізнес; у душі людини глибоко сидить смутна тяга до загибелі, і повії дарують цю загибель усім — цього достатньо, щоб пережити негоду й триматися на плаву. Але для дівчат погода — саме те. У всіх готельчиках міста процвітає життя. Після опівночі настає благополуччя, що перетікає у танці, галасливе відкривання й зачиняння дверей, біганина по коридорах у гущі ласкавої, але непечатної мови — все це про той самий древній інстинкт; літні чоловіки й юнаки, великий бізнес і дівчата, винуватці святкування, що змінюють клієнтів, — велично крокують, наче священнослужителі...