Через два роки після подій у книзі «Шляпа, повна небес», тринадцятирічна Тіффані Боліт знову вирушає до Ланкру, щоб навчатися магії у старої відьми місіс Тенети. Пізньої осені місіс Тенета веде Тіффані до лісу, щоб спостерігати за Чорним Танцем Морріса, що вітає зиму. Попри заборону, Тіффані не стримується і починає танцювати, не в змозі протистояти магії цього танцю. Вона займає порожнє місце у ряді танцюючих — місце, яке призначалося не їй, а самій Господі Літу. Зимовий Майстер, на честь якого виконується цей танець, сприйняв Тіффані за богиню літа і закохався у неї. А Тіффані, втрутившись у те, що не слід було, починає набувати деяких рис Господі Літу і поступово перетворюється на богиню. Зимовий Майстер або Зимовий починає шукати зустрічей із юною відьмою. Він навіть готовий стати людиною заради неї і збудувати льодовий палац, у якому вони правитимуть удвох. Як може стихія висловити свої почуття? Сніжинки у вигляді Тіффані та льодові троянди здаються досить романтичними. Але сотні айсбергів, що зображують Тіффані і топлять кораблі, зимові бурі навесні, коли мають народитися ягнята — це вже зовсім інша справа. Вічна зима, яку обіцяє Зимова Тіффані, принесе загибель усьому світу. Тіффані має виправити наслідки своєї необережної вчинки і зупинити Зимового Майстра. На її допомогу знову приходять вірні Нак Мак Фігла та Роланд, син барона, які вирушають у Світ Тіней, щоб розбудити справжню Господиню Літу. Це тридцять п’ята книга з циклу «Плоский світ» і третя — про Тіффані Боліт.