Що робити, коли у тебе є магічні здібності, а навколо немає вчителів? У відьм прийнято проходити навчання у старших чаклунок, опановуючи професію та допомагаючи їм у роботі. Саме тому одинадцятирічна Тіффані Боліт вирушила навіть у іншу країну — Ланкр (яка, насправді, зовсім недалеко), щоб навчитись і стати справжньою відьмою. Але як виявилося, навчання магії — це здебільшого виконання звичайних домашніх справ. Від ранку до вечора потрібно займатися побутом і ще обходити села, допомагаючи людям. А коли ж почнуться уроки магії? Політ на мітлі, закляття, чарівні палички та інше? Ні, виявляється, щоб бути відьмою, передусім потрібно навчитися не користуватися магією зовсім. А це у Тіффані виходить цілком добре. Вона навіть не може зробити магічний пристрій — затикку. Єдине, що їй вдається, — це виходити з тіла, щоб поглянути на себе, коли під рукою немає дзеркала. Але це дуже небезпечно — залишати своє тіло без нагляду. Мало чи не захоче хтось заволодіти твоїм тілом, твоїм розумом. Одне з таких створінь вже давно зацікавило Тіффані, привернене її незвичайним розумом і чаклунськими здібностями. І коли Тіффані знову вийшла з тіла, воно зайняло її місце. Її вірні охоронці — Нак Мак Фігли та навіть сама Матушка Ветровоск — вирушають у дорогу, щоб допомогти Тіффані позбавитись захопника і знову стати собою. Це друга книга з серії «Плоский світ» і друга частина історії про Тіффані Боліт.