У всій великій французькій армії був лише один офіцер, до якого англійці з армії Веллінгтона ставилися з глибокою, яскравою й незгасною ненавистю. Серед французів були грабіжники, насильники, запеклі азартні гравці, дуелянти та повії. За все це можна було пробачити, адже знайти їм подібних і серед англійців було не важко. Але один офіцер із армії Массена здійснив злочин неймовірний, безпрецедентний, жахливий — і про нього не хотілося згадувати навіть у найтемнішу ніч, хіба що коли друга пляшка розв’яже язика. Новина про це дійшла до Англії, і джентльмени з глухих її куточків, які мало що знали про війну, почервоніли від люті, почувши про це, а йомени з усіх графств гриміли у небо своїми веснушкуватими кулаками і проклинали. А хто, на вашу думку, скоїв цей страшний вчинок? Звісно ж, наш друг — бригадир Етьєн Жерар із Конфланського гусарського полку, відважний вершник, бешкетник, хороший хлопець, улюбленець дам і шести бригад легкої кавалерії.