Останній день засудженого до смертної кари — це пряме чи опосередковане, як вам зручніше, прохання про скасування смертного вироку. Це загальне прохання за всіх нинішніх і майбутніх засуджених, на всі часи. Це фундаментальне питання людського права, підняте й відстоюване голосно перед суспільством, наче перед найвищим касаційним судом. Це страшна, фатальна проблема, яка ховається у глибинах кожного смертного вироку. Повторюю, це питання життя і смерті — відкрите, без прикрас, очищене від яскравих прокурорських фраз, виставлене на яскравий світло, там, де його слід розглядати, у його справжньому моторошному середовищі — не у залі суду, а на ешафоті, не перед суддею, а перед палачем. Такою була мета автора. І якщо майбутнє покаже, що він її досяг, на що він не має сміливості сподіватися, то іншого він не шукає — ні слави, ні вінця.