Висячись на скелях і крутих схилах, блукаючи архіпелагом у будь-яку погоду, вміючи керувати будь-яким судном і вирушаючи вдень і вночі у найнебезпечніші мандрівки — він не думав про вигоду, а йшов лише за голосом своєї уяви та власних бажань. Саме тому він став чудовим мореплавцем. Він був природжений лоцманом. Справжній лоцман — це моряк, який краще за всіх знає морське дно, ніж поверхню води. Хвиля — лише зовнішній прояв тих підводних небезпек, що ховаються у глибинах. Глянувши на Жиллиата, який лавірує між рифами й мілинами Нормандського архіпелагу, можна було подумати, що у його голові зберігається карта морського дна. Він знав усе і сміливо йшов на ризик у будь-яких ситуаціях…