Світова культура зберігає у своїй скрині частинку великої спадщини Платона. Його творчість дійшла до нас у вигляді 34 діалогів, 13 листів і праці «Узагальнення», хоча деякі з них піддаються сумніву з боку дослідників щодо їхньої належності генію. Крім того, збереглися 25 епіграм (коротких витончених віршів) та відомості про молодого Аристокла — справжнє ім’я філософа, а «Платон» — прізвисько, яке, за переказами, Сократ дав йому через його могутню статуру. Аристокл був успішним поетом, автором творів різних жанрів, зокрема комедій і трагедій, які він сам спалив після знайомства з Сократом. Навіть те, що ми маємо, вражає глибиною проникнення у предмет дослідження та широким масштабом. Він досліджує і Космос з його Всесвітньою душею, і нашу Вселенну, її створення, Землю, а також «перші цеглинки» — атоми, і людей з їхніми пристрастями, слабкостями та чеснотами — усього й не перелічити. Значну увагу філософ приділяє ідеї (принципу) — прообразу всіх предметів і явищ матеріального світу. Для нього Єдине — це гармонійне поєднання ідеального і матеріального. Ідея добра, прагнення осягнути її та втілити у життя — це найскладніше і найзагадковіше завдання через недосконалість людської душі, але Платон намагається його розв’язати, пропонуючи свою концепцію ідеального державного і суспільного устрою.