У 40-х роках в Америці, на розпалі Другої світової війни, розгортається історія про Герца Мінскера — самобутнього поєднання філософа-екзистенціаліста, релігійного мислителя та теоретика психоаналізу. Він відкидає всі усталені категорії й прагне до того, що називає «дослідженням людини» — безладом роздумів про людство та його прагнення. Мінскер не може завершити жодної з початих книг, але деякі євреї-емігранти, які говорять ідишем так само, як і він, вважають його генієм-невдахою, загубленою душею з прославленої рабинської родини. Адже він постійно позичає гроші у дружини, друзів і подруг, але має великий потенціал стати видатною особистістю. Навколо Мінскера — люди не менш загублені: його найкращий друг — бізнесмен, що часто підтримує його фінансово; дружина цього підприємця — поетеса-невдаха, яка мріє прорватися у світ літератури ідішем; спиритистка і господиня дому, яка для Мінскера організовує фальшиві сеанси; і його дружина, що живе у постійній депресії, бо залишила в Польщі чоловіка і дітей і втекла з Герцем до Америки. Роман простежує вчинки цих та інших персонажів, у той час як Мінскер перетворює їхню і без того складну особисту життя у повний хаос.