Видавничий дім «Огонёк» — «Терра-Книжковий клуб», Москва, 2008. Лев Абрамович Кассиль (1905–1970). «Я почав існувати у 1905 році. Це сталося у слободі Покровській, нині місті Енгельсі, що навпроти Саратова на Волзі, 10 липня за новим стилем. Час був спекотний, а рік, як відомо, був гарячий — рік першої російської революції, рік, що називають «генеральною репетицією»», — пише у своїй «Спробі автобиографії» Лев Кассиль. З 1925 року починається його літературна діяльність. Вже тоді його залучає Володимир Маяковський до роботи в журналі «Новий ЛЕФ» (1927). У 1920–1930-х роках він співпрацює з журналом «Піонер», понад дев’ять років працює у газеті «Известия». Виходять перші книги Кассиля для дітей: «Смакова фабрика» (1930), «Планетарій» (1931), «Лодка-всюдихід» (1933), автобиографічні повісті «Кондуїт» (1930) та «Швамбронія» (1933), які у 1935 році об’єднали у одну книгу. Про спорт: «Воротар Республіки» (1938), «Хід білої королеви» (1956), «Чаша гладіатора» (1960). Під час Великої Вітчизняної війни Кассиль працює військовим кореспондентом на Північному флоті. Пише книги про дітей війни: «Черемиш, брат героя» (1938), «Мої дорогі хлопчики» (1944); «Велике протистояння» (1941–1947), «Вулиця молодшого сина» (1949, у співпраці з М.Л. Поляновським). За ці твори у 1950 році обох письменників удостоїли державної премії СРСР. У 1965 році Кассиль був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.