Бідний Саймон Клоуд був у розпачі. До того ж незабаром помер ще один із його братів. Діти брата опинилися у дуже скрутних обставинах. Щедро Саймон Клоуд запропонував їм свій дім. Так у його оселі оселилися дві дівчини — Грейс і Мері — та юнак — Джордж. Старий був добрим до дітей брата, але ніколи не проявляв до них такої любові й прихильності, як до своєї маленької онучки. Для Джорджа неподалік у банку знайшлася робота. Грейс вийшла заміж за молодого й здібного хіміка Філіпа Гаррора. Мері була непомітною, замкнутою дівчиною, вона залишилася жити в домі й доглядала за дядьком. Я припускаю, що вона любила його у своїй стриманій манері. Здається, усе йшло мирно. Варто зазначити, що після смерті маленької Крістобель Саймон Клоуд прийшов до мене і доручив скласти новий заповіт. За цим заповітом його майно, дуже значне, ділилося між племінником і племінницями — кожному по третині…