«Тисяча й одна ніч» — збірка арабських казок, об’єднаних рамковою історією про жорстокого царя Шахріяря. Щовечора він брав собі нову дружину, а на ранок убивав її. Про походження цієї казкової збірки досі точних відомостей немає — її витоки губляться у глибокій давнині. У казках «Тисячі й однієї ночі» поєднуються захопливий сюжет, фантастичне й реальне, яскраві картини міського життя середньовічного арабського Сходу, захоплюючі описи дивовижних країн, живі й глибокі переживання героїв, психологічна обґрунтованість ситуацій і чітко окреслена мораль. Мова багатьох оповідей — яскрава, образна, соковита, вільна від зайвих натяків і недомовленостей. Казки Шахразади умовно можна поділити на три основні групи: героїчні, авантюрні та плутовські.