Віктор Суворов народився 20 квітня 1947 року (справжнє ім’я — Володимир Богданович Резун). Він — радянський розвідник, який втік до Великобританії, та історик-літописець. Особиста справа Володимир Богданович Резун Віктор Суворов (67 років) народився у селі Барабаш на Приморському краї у родині військового. За батьком — українець, за матір’ю — росіянин. У 1965 році закінчив Суворовське військове училище, потім продовжив навчання в Київському вищому загальновійськовому командному училищі, яке закінчив із відзнакою. У 19 років вступив до КПРС. Брав участь у операції з введення радянських військ у Чехословаччину 1968 року. У 1971–1974 роках навчався в Воєнно-дипломатичній академії, після чого працював у радянській військовій розвідці під прикриттям Постпредства СССР у Женеві. У 1978 році втік до Великобританії. За його словами, в СРСР його засудили до смертної кари. У 2005 році безуспішно намагався приїхати до родичів в Україну. Після зміни влади в Києві у лютому 2014-го отримав таку можливість. Нині мешкає у Брістолі. У своїх історико-публіцистичних творах Суворов пропонує альтернативне трактування підготовки Другої світової війни. На його думку, з весни 1941 року Червоною армією готувалися до нападу на Німеччину. За його словами, цей удар мав бути нанесений 6 липня у рамках операції «Гроза». Суворов пояснює поразки радянської армії на початку війни тим, що її застали зненацька й вона не була готова до оборонних дій. У автобіографічних творах він розповідає про армію та військову розвідку Радянського Союзу. Більшість істориків відкидає концепцію Суворова про превентивний напад гітлерівців на СРСР. Головною його книгою є роман «Льодокол» (1968–1981), у якому доводиться саме ця точка зору щодо початку Другої світової війни. У автобіографічній книзі «Акваріум» (1985) Суворов розповідає про спецназ і ГРУ. У праці «Inside the Soviet Army» («Радянська армія зсередини», 1982) йдеться про структуру Радянської армії та озброєння, яке використовувалося в СРСР; ця книга стала книгою місяця у США. У романі «Освободитель» (1981) автор описує життя курсантів військового училища, службу офіцерів Радянської армії та радянське вторгнення до Чехословаччини 1968 року. Книги Суворова перекладені більш ніж на двадцять мов світу. Резун-Суворов дуже гостро реагує на критику. За деякими джерелами, після втечі на Захід його майно не було конфісковане, що в умовах СРСР можна вважати безпрецедентним актом. Жоден із агентів ГРУ, які співпрацювали з Резуном-Суворовим, не був викритий західними спецслужбами. Одним із перших заявив, що під час радянсько-фінської війни 1940 року Червона армія досягла феноменальних успіхів, а не проявила слабку бойову підготовку, як вважалося раніше. Суворов стверджує, що радянська антарктична програма безпосередньо курувалася ГРУ і була спрямована на супровід запуску міжконтинентальних ракет через Південний полюс до США.