Віктор Суворов народився 20 квітня 1947 року (справжнє ім’я — Володимир Богданович Резун). Він — радянський розвідник, що втік до Великобританії, та історик-публіцист. Віктор Суворов (67 років) народився у селі Барабаш Приморського краю у родині військового. За походженням — українець з батькового боку, росіянин — з материнського. У 1965 році закінчив Суворовське військове училище, після чого продовжив навчання у Київському вищому загальновійськовому командному училищі, яке закінчив із відзнакою. У 19 років його прийняли до КПРС. Брав участь у операції з введення військ у Чехословаччину 1968 року. У 1971—1974 роках навчався в Воєнно-дипломатичній академії, після чого працював у радянській військовій розвідці під прикриттям Постійного представництва СРСР у Женеві. У 1978 році він втік до Великобританії. За його словами, в СРСР його засудили до смертної кари. У 2005 році безуспішно намагався приїхати до родичів в Україну. Після зміни влади у Києві у лютому 2014-го отримав таку можливість. Нині мешкає у Бристолі. У своїх історико-публіцистичних працях Суворов пропонує альтернативне тлумачення підготовки Другої світової війни. На його думку, з весни 1941 року Червоною армією готувалися до нападу на Німеччину. Нібито цей удар мав бути нанесений 6 липня в рамках операції «Гроза». Катастрофічні поразки радянської армії на початку війни Суворов пояснює тим, що її застали зненацька і вона не була готова до оборонних дій. У автобіографічних творах він розповідає про армію та військову розвідку Радянського Союзу. Більшість істориків відкидає концепцію Суворова про превентивний напад гітлерівців на СРСР. Головною книгою письменника є роман «Льодокол» (1968—1981), у якому саме ця точка зору на початок Другої світової війни доводиться. У автобіографічній книзі «Акваріум» (1985) Суворов розповідає про радянські спецназ і ГРУ. У праці «Inside the Soviet Army» («Радянська армія зсередини», 1982) йдеться про структуру радянської армії та озброєння, яке використовувалося в СРСР; ця книга стала «Книгою місяця» у США. У романі «Освободитель» (1981) автор описує життя курсантів у військовому училищі, службу офіцерів Радянської армії та радянське вторгнення до Чехословаччини 1968 року. Книги Суворова перекладені більш ніж на двадцять мов світу. Резун-Суворов дуже болісно реагує на критику. За деякими джерелами, після втечі на Захід його майно не було конфісковане, що в умовах СРСР можна вважати безпрецедентним актом. Жоден із агентів ГРУ, що співпрацювали з Резуном-Суворовим, не був викритий західними спецслужбами. Один із перших заявив, що під час радянсько-фінської війни 1940 року Червона армія досягла феноменальних успіхів і не проявила слабкої бойової підготовки, як це вважалося раніше. Суворов стверджує, що радянська антарктична програма безпосередньо курувалася ГРУ і була спрямована на супровід запуску міжконтинентальних ракет через Південний полюс до США.