Щось завершується. Насувається Tedd Deireadh — Час кінця… Це відчувається у повітрі й у воді, у шелесті трав і в гуді вітрів, у крові заходів сонця й у сліпучих спалахах північного сяйва на зубчастих вершинах величної чорної вежі. Місця, до яких веде нелегкий шлях пепельноволосої дівчинки на вороний коні — через залитий кров’ю двір, де зупинилися її друзі… через кров’ю окроплений пісок арени… через кров ворогів — на льоду озера Тарн Мір. Адже справа не в тому, що ти зазнаєш страждань. Важливо, як ти їх переживаєш і заради чого. Лише той, хто зрозуміє цю істину, зможе увійти до Tor Zireael — Башти Ластівки.