Текст життєпису друкується за виданням: «Життєпис подвижниці та прозорливиці блаженної стариці Єфросинії, Христа заради юродивої, княжни Вяземської, фрейліни Імператриці Катерини II». Зібрав і склав І. М. Суріков. Сергієв Посад, 1911. Багато років минуло від дня смерті блаженної, а пам'ять про «матінку Єфросинії» як називали і називають її в окрузі, жива серед навколишнього населення «і до цього дня». до місця її упокою; рік у рік їх ставало дедалі більше. З полум'яною вірою в молитовне предстательство «матінки Єфросинії» перед Богом йшли вони до її убогої могилки зі своїми духовними потребами, несли сюди своє горе, просили тут її благословення на майбутні важливі зміни у своєму житті, заняттях, нарешті, поспішали сюди зі своїми тілесними. .І блаженна стариця, яка завжди за життя охоче допомагала людському горю, ясно показувала, що і після відходу свого у світ горний, світ блаженства і радості, вона не поривала молитовного зв'язку з мешканцями тутешнього, земного світу — світу смутку і сліз. Багато хто відчував на собі віяння стариці, що виливалася на них по молитвах благодатної сили Божої, полегшувала їхню душу, умиротворювала їхнє серце, послаблювала або цілковито зцілювала в міру віри кожного тілесні їхні недуги.