Ця книга задумана саме як узагальнюючий огляд основних проблем перекладу. Вона не претендує на роль посібника, що охоплює рівномірно всі види й різновиди перекладацької діяльності, не передбачає всіх можливих ситуацій і не дає універсальних рецептів. Це — саме вступ до теорії перекладу, розрахований на наукові інтереси тих перекладачів, які в своїй роботі не можуть уникнути теоретичних питань, а також на численних філологів, котрі або в дослідницькій діяльності, або в викладацькій практиці стикаються з питаннями співвідношення різних мов і можливостями передачі оригіналу засобами конкретної мови. У книзі використовуються переважно переклади на російську мову з французької, німецької та англійської — мов, які переважно викладаються в педагогічних інститутах іноземних мов і на факультетах іноземних мов педагогічних університетів, а також займають важливе місце у викладанні на філологічних факультетах університетів. Обмеження матеріалу цим колом мов означає, звісно, певне звуження сфери спостережень, але воно є неминучим: автор не вважає за можливе виходити за межі мов, про які має достатній досвід у викладанні та перекладі. Таке обмеження видається цілком допустимим, оскільки порівняння мов односистемних є своєрідним першим кроком у дослідженні складного питання співвідношення мов у всій їхній різноманітності з точки зору можливостей перекладу. При підборі й аналізі прикладів автор прагнув насамперед з’ясувати позитивні шляхи розв’язання тих чи інших перекладацьких завдань, визначити конкретні засоби, за допомогою яких можна досягти повноцінного перекладу. Саме тому в книзі переважають приклади успішних перекладів і особлива увага приділяється матеріалу радянських перекладів, які в цілому знаходяться на високому рівні порівняно з перекладацькою роботою минулого й із перекладами закордонних буржуазних країн.