Григор Нарекський (Нарекаци), монах (951–1003), армянський поет, філософ-містик і богослов. Народився у родині письменника. Практично все життя провів у монастирі Нарека, де викладав у монастирській школі. Автор містичних коментарів до Пісні Пісень (977) та численних поетичних творів, зокрема «Славослов’я апостолам». Поезія Нарекаци глибоко «біблійна», наповнена образами, темами й реаліями святого Письма. Водночас вона має інтимний, особистий характер. У «Книзі скорботних піснеспівів» (1002), подібно до «Великого канону» Андрея Критського, події та персонажі з обох Завітів слугують відправною точкою для роздумів про життя, про людську недосконалість і гріховність. Це довірлива розмова, яку душа веде з Богом, сповнена каяття і прагнення до чистоти. Лірико-містична поема «Книга скорботних піснеспівів» (уперше опублікована у 1673 році у Марселі), перекладена багатьма мовами світу, відіграла важливу роль у розвитку армянської літературної мови.