«Про нікчемність і страждання життя» — праця відомого німецького філософа Артура Шопенгауэра (1788–1860). У ній автор розмірковує про те, що людина перебуває під владою безмежних бажань — ніщо не здатне задовольнити її пристрасті та потребу володіння, оскільки кожен задоволений порив породжує новий. До інших визначних робіт Шопенгауэра належать «Про волю в природі», «Про свободу волі», «Про основу моралі», «Дві головні проблеми етики», «Про четвероякий корінь закону достатньої підстави» та «Світ як воля і уявлення». Артура Шопенгауэра називали «філософом-песимістом»: він вважав існуючий світ «найгіршим із можливих», на противагу німецькому мислителю Готфріду Лейбніцу.