Роман К.М. Симонова «Живі і мертві» — одна з найвідоміших книг про Велику Вітчизняну війну. «… Ні Сінцов, ні Мишка, який уже перетнув дніпровський міст і зараз думав про залишеного на передовій товариша, не могли уявити, що станеться з ними через добу. Мишка, засмучений думкою, що залишив товариша на передовій, а сам повертається до Москви, не знав, що через добу Сінцов не буде ні вбитий, ні поранений, ні поцарапаний — він буде живий і здоровий, лише смертельно втомлений, і спатиме без пам’яті на дні того самого окопу. А Сінцов, заздрісно дивлячись на те, що Мишка через добу говоритиме з Машею у Москві, не знав, що через добу Мишка вже не буде у місті й не говоритиме з нею, бо його смертельно поранять ще вранці під Чаусами — кулеметною чергою з німецького мотоцикла. Ця черга проб’є його сильне, міцне тіло в кількох місцях, і він, зібравши останні сили, заповзе у кущі біля дороги, і, кров’ю обливаючись, засвітить плівку з фотографіями німецьких танків, із втомленим Плотніковим, якого змусили надягти каску й автомат, із гордо виступаючим Хоришевим, із Серпіліним, Сінцовим і сумним начальником штабу. А потім, підкоряючись останньому безрадісному бажанню, він слабкими, товстими пальцями рве в клапті листи, які ці люди посилали своїм дружинам. І ці клапті спершу вкриють землю поруч із умираючим тілом Мишки, що витікає кров’ю, а згодом злетять з місця й, гонимі вітром, перевертаючись у польоті, понесуться по пилюнистій дорозі під колеса німецьких вантажівок і гусениці ползучих на схід німецьких танків…»