Політики — істоти з коміксів. Принаймні, на людей вони схожі мало. Скільки б не вдивлявся у того чи іншого політичного діяча, побачити в ньому людські риси навряд чи вдасться. Згадайте хоча б Буша молодшого або… Та навіть у політиків трапляються зриви. Колись прем’єр-міністр Великобританії виступав у парламенті і став посміховиськом для всієї країни. Щоб лідер нації не засмучував народ і не псував йому настрій, вирішили його усунути з виду. Так усміхнений Едді Клэр отримав тижневу відпустку і вирішив провести його, краще пізнавши народні мрії й прагнення. Переодягнувшись у жіноче плаття і в супроводі поліцейського-інтелектуала, прем’єр залишив дім номер 10 на Даунінг-стріт і вирушив у подорож країною. За тиждень нещасливий прем’єр довідався про найдивніші місця: безкоштовну лікарню, готель, що колись був психіатричною клінікою, бідняцькі квартири, наркологічний притон і навіть житло пенсіонерки. Нове життя, наповнене пригодами, сподобалося Едді Клэру набагато більше, ніж сіре існування державного діяча. А особливо йому сподобався його новий образ — Мерилін Монро. Сью Таунсенд написала ще одну гостру й душевну пародію — цього разу на британського прем’єра Тоні Блера та його оточення. Яскрава впізнаваність персонажів, актуальна тема і характерний саркастично-злий тон зробили цю книгу головним британським бестселером 2002 року. Залишається лише шкодувати, що комедії про нашого власного президента, написаної з такою майстерністю, нам, мабуть, не судилося почути.