Учень Платона і вчитель Александра Македонського, Аристотель відрізнявся від інших філософів своєю універсальністю — його інтереси охоплювали не лише філософію, а й фізику, математику, хімію, біологію та соціологію. Ідеї, висловлені ним понад дві з половиною тисячі років тому, й досі залишаються актуальними. Щоб у цьому переконатися, досить відкрити будь-яку з його книг. У своєму трактаті «Політика» Аристотель присвятив створенню ідеальної держави. Він сперечається з Платоном, вважаючи, що його проект використовує невдалі методи управління та типи суспільних устроїв. У «Фізиці» — над якою він працював усе життя — філософу вдалося показати розвиток і становлення цієї науки, яка до нього як окремої дисципліни взагалі не існувала. А в «Нікомаховій етиці» він розповідає про те, як людина може стати щасливою, здобути доброчесність і благо. Останнє Аристотель розглядає, до речі, як науку про державу. Усі тексти супроводжені детальними коментарями та поясненнями.